Класна година "Моя Батьківщина"

Мета:            поглибити знання дітей про свою Батьківщину, про символи України, традиції українського народу, красу і неповторність рідного краю. Продовжити ознайомлення з Конституцією України;

                        розвивати увагу, уяву, мислення, словниковий запас, мовлення, вміння користуватися картою України;

                        виховувати любов до Батьківщини, української мови, бажання примножувати кращі надбання народу, берегти природу.

Обладнання: Карта України, Конституція України, зображення державних символів, вишиті рушники, український національний одяг, грамзапис, коровай, квіти вирізані з кольорового паперу, плакати з написами.

Учитель.   Дорогі діти! У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, бо вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати у світі – одна.

Україна – це наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку – це наша найдорожча у світі Батьківщина. Вона для кожного з нас одна, як і мама, бо –

Можна все на світі вибрати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Так писав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот і мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя. От ми з вами і почнемо нашу дорогу до знань з найсвітлішого – з любові до рідного краю.

Кожен народ любить свою батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, незалежності. Ми живемо в Україні, волелюбній, мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона стала процвітаючою, сильною, завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти, люблячі сини і дочки України.

(В клас заходять хлопчик і дівчинка в українських костюмах. Інсценізація вірша Ю.Шкрумеляка «Українські діти»)

Учитель.         Хто ти, хлопчику маленький?

Учень.            Син я України - неньки!

Українцем я зовуся –

Й тою назвою горджуся!

Учитель.         А по чім тебе пізнаю?

Учень.            По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага й духу й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Учитель.        Хто ти дівчинко маленька?

Учениця.        Доня України - неньки.

Українкою зовуся –

Й тою назвою горджуся!

Ой, вдягнуся у неділю

У вишивану сорочку,

У червону спідничину

І в коралі на шнурочку –

Заплету я свої коси

І візьму віночок з рути,

Ще й васильком заквітчаюсь,

Чи від мене кращій бути?

Учень.            Всі ми – діти українські,

Український славний рід,

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ!

Учениця.       Все, що рідне, хай нам буде

Найдорожче і святе,

Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе!

Разом.            Присягаєм : наш край рідний

Над усе любити,

Рідний народ шанувати

І для нього жити.

(Учні сідають за парти, вчитель продовжує розповідь)

Учитель.        Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних  країн. Кожна з них має свою територію і свої символи. Земля кожної держави – її недоторкана власність, яку вона готова оберігати від ворогів. Україна, наша Батьківщина, розміщена у центрі Європи.  Вона також має свою землю, мову, культуру, історію, звичаї, традиції та державні символи.

Які ж державні символи України?

(Діти відповідають. Учитель вивішує на дошку плакати з зображеннями символів. Учні розповідають вірші)

1-й учень.                     Герб.

Наш герб – тризуб,

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню

Несемо ми людям. 

         Н.Поклад.

2-й учень.                            Прапор.

Прапор – це державний символ,

Він є в кожної держави;

Це для всіх ознака сили,

Це для всіх ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм.

Синє – небо, жовте – жито;

Прапор свій оберігаєм,

Він святиня; знають діти.

3-й учень.                        Державний Гімн

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

4-й учень.      Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине слава навкруги.

(Прослухування Гімну України)

Учитель.        Діти, як потрібно себе вести, коли вносять прапор України, та лунає Гімн України?  Чому?

                       (Гімн – це урочиста пісня, символ патріотизму і національного єднання. «Гімн» - грецького походження – похвальна пісня).

Україна як самостійна держава має свої державні символи, про що записано в Основному Законі країни конституції України.

(Демонструю Конституцію Украйни. Зачитую статті)

Кожна країна має свою столицю. Як називається наша столиця?

(Розповідь про Київ, показ на карті, демонстрація ілюстрацій).

Україна – чарівний і квітучий край. Через усю Україну з півночі на південь, протікає Дніпро, одна з найбільших річок Європи, і впадає у Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море Азовське.  На заході здіймають у небо свої вершини гори Карпати. На півночі ростіть густі ліси – це Полісся, а далі на південь поступово змінюються природні пейзажі, переходячи у степи. Ось така природа України, вона неповторна своєю красою.

5-й учень.           Батьківщина.

Ось повзе мурашка,

Он хлюпоче річка.

Не зривай ромашку

Не топчи травичку.

В зелені діброва,

В китицях ліщина.

Глянь, яка чудова

Наша Україна.

Журавлі над лугом

Линуть рівним клином,

Будь природі другом,

Батьківщині – сином.

Учитель.            Для кожного із нас найдорожче те місце, той край де ми народилися, зробили свій перший крок, сказали своє перше слово, де ходили в дитячий садок, до школи.

6-й учень.      Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини…

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди Батьківщина.

7-й учень.      Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має,

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у Рідному Краю.

8-й учень.      Є багато пташок голосних,

Любі-милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у Рідній Країні.

9-й учень.      І тому, найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна, -

Дорога нам усім «Україна»!

10-й учень.                 Рідний край

Під рідним небом жайворонок співа.

Я рад би знати тих пісень слова,

Я слухав, чув: співала та пташина

Одне святеє слово: «Україна»!

11-й учень.     На ріднім полі шепчуть колоски

Я рад би знати тихі їх думки.

Я слухав, чув, як кожна колосина

Шептала тихо слово «Україна».

12-й учень.    У ріднім краю зелен-гай шумить.

Я знати рад, про що він мріє-снить…

Я слухав, чув, як кожна деревина

Шуміла ніжно слово «Україна».

13-й учень.    Тепло долонь і розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою!

Учитель.        А що треба для того, щоб наша Батьківщина процвітала, щоб росли ми у мирі і злагоді? Що треба для того, щоб відчути себе справжнім патріотом, громадянином своєї Вітчизни? (Відповіді учнів)                   

                                 А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні і щирі слова про Україну. Слова, що йдуть від серця – найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму. (Доповнення вірша)

Моя Батьківщина – це хата й…, (калина)

Що виросла біля …. (вікна)

Моя Батьківщина – це вся Україна,

Що в цілому світі …!(одна)

Моя Батьківщина – це села й містечка,

Й верба, що пустила ….(гілля)

І річка красива від нас недалечко…

Уся наша рідна …!(земля)

Моя Батьківщина – це будні і …,(свято)

І неба безмежного шир.

Щасливе дитинство, і мама, і …,(тато)

Це радість, це ласка і …!(мир)

   Діти, скажіть а про що ми ще не згадали, що є необхідним для ознаки нашої належності Україні? Без чого не має українського народу? (Відповіді учнів)

Учитель.       Так,вірно, без мови.

Учень.            Мово моя, ти пречиста і славна,

Трепетна, наче ранкова роса.

Ти називаєшся нині – державна!

Все в тобі є і багатство, й краса!

                                                                              

Учениця.       Мовою рідною я розмовляю,

Вільно живу я у ріднім краю.

І Україну мою прославляю,

Вірність і серце я їй віддаю.

Учитель.        Так, мова наша прекрасна, співуча, мелодійна і ми повинні не цуратися її а любити і пишатися нею.

                                     4.Підсумок уроку.

Учитель.            Сьогодні я подарую вам, діти, цей хліб на вишитому рушникові, щоб була легкою ваша дорога до знань, щоб ви були здорові, щоб у синьому небі України був мир, а поміж людьми любов та злагода. Завжди пам’ятайте, що ви діти своєї рідної і милої України, зі своїми звичаями, традиціями, легендами, казками та багатою, як земля, українською мовою.

                                   

  А зараз ми сплетемо віночок із квітів любові для милої і рідної України. Перед вами вирізані квіти з кольорового паперу, візьміть квіточку, підійдіть до дошки, назвіть слово, яке б характеризувало нашу Батьківщину і приклейте квітку.